Конфіденційність
Захист вашої конфіденційності - наш пріоритет, ми вважаємо, що дотримання суворих правових положень, що стосуються захисту конфіденційної інформації та персональних даних, є очевидною справою. Захист даних починається з прозорості. Тому наша мета - забезпечити, щоб ви завжди знали, в яких випадках ми зберігаємо ваші персональні дані, як ми їх використовуємо, і як ви можете обмежити або навіть повністю запобігти їх використання.
Весь процес медіації, починаючи з підготовки (фактично ваше звернення з запитом на медіацію) забезпечується принципом конфіденційності. Конфіденційність є основою процесу медіації. Конфіденційна інформація може поширюватися виключно за бажанням (згодою) відповідної особи (сторони) процесу медіації. Конфіденційна інформація не обмежується лише поняттям, що визначено у Законі України «Про інформацію» та умовами договору з медіатором, але також містить відомості про приватне життя, які стали відомі медіатору під час медіації.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «S. та Марпер проти Сполученого Королівства» заява №30562/04 та №30566/04 було сформовано таку правову позицію: «66. Суд нагадує, що «приватне життя» – широке поняття, якому неможливо дати вичерпне визначення. Воно охоплює фізичну та психологічну недоторканність особи. Тому воно може включати в себе різні аспекти фізичної та соціальної самоідентифікації особи. Такі елементи як, наприклад, прираховування себе до певної статі, ім’я, а також сексуальна орієнтація та статеве життя, потрапляють у приватну сферу, яка охороняється статтею 8 Конвенції. Крім імені людини, її приватне та сімейне життя може включати в себе інші засоби самоідентифікації особистості та підтримки зв’язків з сім’єю. Важливим елементом приватного життя може бути інформація про стан здоров’я людини. Крім того, Суд вважає, що національна приналежність людини також повинна вважатися частиною її приватного життя. Крім того, стаття 8 Конвенції захищає право людини на особистісний розвиток, а також її право налагоджувати та розвивати стосунки з іншими людьми та з зовнішнім світом. Більше того, поняття приватного життя включає в себе елементи, які стосуються права людини на своє зображення».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про медіацію», конфіденційність процесу медіації передбачає наступне:
1. Медіатор та інші учасники медіації, а також суб’єкт, що забезпечує проведення медіації, не мають права розголошувати конфіденційну інформацію, якщо інше не встановлено законом або якщо всі сторони медіації не домовилися у письмовій формі про інше.
Для цілей Закону України «Про медіацію» конфіденційною інформацією вважається вся інформація, яка стала відома під час підготовки до медіації та проведення медіації, зокрема про пропозицію та готовність сторін конфлікту (спору) до участі у медіації, факти та обставини, висловлені судження та пропозиції сторін медіації щодо врегулювання конфлікту (спору), зміст угоди за результатами медіації.
2. Якщо медіатор отримав від однієї із сторін конфіденційну інформацію, він може розкрити таку інформацію іншій стороні (сторонам) лише за згодою сторони, яка надала таку інформацію.
3. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, за розголошення конфіденційної інформації несуть відповідальність, передбачену законом.
4. У разі пред’явлення стороною медіації вимог до медіатора щодо невиконання чи неналежного виконання ним умов договору про проведення медіації медіатор звільняється від обов’язку збереження конфіденційної інформації в межах, необхідних для захисту його прав та інтересів. У такому разі суд, інші органи чи посадові особи, які розглядають вимоги сторони медіації до медіатора або яким стало відомо про пред’явлення таких вимог, зобов’язані вжити заходів для унеможливлення доступу сторонніх осіб до конфіденційної інформації та її розголошення.
5. Медіатор не може бути допитаний як свідок у справі (провадженні) щодо інформації, яка стала йому відома під час підготовки до медіації та проведення медіації.
У разі, якщо під час процедури медіації, медіатору стало відомо і про комерційну таємницю, в т.ч. від роботодавця, то за умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника і якщо таке розголошення вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди стороні медіації, медіатор може бути притягнутий до кримінальної відповідальності на підставі статті 232 Кримінального кодексу України.
Весь процес медіації, починаючи з підготовки (фактично ваше звернення з запитом на медіацію) забезпечується принципом конфіденційності. Конфіденційність є основою процесу медіації. Конфіденційна інформація може поширюватися виключно за бажанням (згодою) відповідної особи (сторони) процесу медіації. Конфіденційна інформація не обмежується лише поняттям, що визначено у Законі України «Про інформацію» та умовами договору з медіатором, але також містить відомості про приватне життя, які стали відомі медіатору під час медіації.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «S. та Марпер проти Сполученого Королівства» заява №30562/04 та №30566/04 було сформовано таку правову позицію: «66. Суд нагадує, що «приватне життя» – широке поняття, якому неможливо дати вичерпне визначення. Воно охоплює фізичну та психологічну недоторканність особи. Тому воно може включати в себе різні аспекти фізичної та соціальної самоідентифікації особи. Такі елементи як, наприклад, прираховування себе до певної статі, ім’я, а також сексуальна орієнтація та статеве життя, потрапляють у приватну сферу, яка охороняється статтею 8 Конвенції. Крім імені людини, її приватне та сімейне життя може включати в себе інші засоби самоідентифікації особистості та підтримки зв’язків з сім’єю. Важливим елементом приватного життя може бути інформація про стан здоров’я людини. Крім того, Суд вважає, що національна приналежність людини також повинна вважатися частиною її приватного життя. Крім того, стаття 8 Конвенції захищає право людини на особистісний розвиток, а також її право налагоджувати та розвивати стосунки з іншими людьми та з зовнішнім світом. Більше того, поняття приватного життя включає в себе елементи, які стосуються права людини на своє зображення».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про медіацію», конфіденційність процесу медіації передбачає наступне:
1. Медіатор та інші учасники медіації, а також суб’єкт, що забезпечує проведення медіації, не мають права розголошувати конфіденційну інформацію, якщо інше не встановлено законом або якщо всі сторони медіації не домовилися у письмовій формі про інше.
Для цілей Закону України «Про медіацію» конфіденційною інформацією вважається вся інформація, яка стала відома під час підготовки до медіації та проведення медіації, зокрема про пропозицію та готовність сторін конфлікту (спору) до участі у медіації, факти та обставини, висловлені судження та пропозиції сторін медіації щодо врегулювання конфлікту (спору), зміст угоди за результатами медіації.
2. Якщо медіатор отримав від однієї із сторін конфіденційну інформацію, він може розкрити таку інформацію іншій стороні (сторонам) лише за згодою сторони, яка надала таку інформацію.
3. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, за розголошення конфіденційної інформації несуть відповідальність, передбачену законом.
4. У разі пред’явлення стороною медіації вимог до медіатора щодо невиконання чи неналежного виконання ним умов договору про проведення медіації медіатор звільняється від обов’язку збереження конфіденційної інформації в межах, необхідних для захисту його прав та інтересів. У такому разі суд, інші органи чи посадові особи, які розглядають вимоги сторони медіації до медіатора або яким стало відомо про пред’явлення таких вимог, зобов’язані вжити заходів для унеможливлення доступу сторонніх осіб до конфіденційної інформації та її розголошення.
5. Медіатор не може бути допитаний як свідок у справі (провадженні) щодо інформації, яка стала йому відома під час підготовки до медіації та проведення медіації.
У разі, якщо під час процедури медіації, медіатору стало відомо і про комерційну таємницю, в т.ч. від роботодавця, то за умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника і якщо таке розголошення вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди стороні медіації, медіатор може бути притягнутий до кримінальної відповідальності на підставі статті 232 Кримінального кодексу України.